Географічні особливості орнаментів "Лемківська вишиванка"

Географічні особливості орнаментів "Лемківська вишиванка"

В Україні налічується близько ста мотивів для вишивки характерних для різних етнографічних районів країни. Деякі з них зустрічаються у російській та білоруській вишивках.

Лемківська вишивка

Лемки носили конопляну сорочку або коротку льняну яку заправляли в штани. Сорочка мала розпірку з заді де зав’язувалась червоною стрічкою, вишитий стоячий комірець 1,5 см та вишиті на рукави. У теплу пору одягали льняні штани «ногавки». Зимою одягали білі вовняні штани - голошні, які були обшиті вузькою червоною смужкою.

Поверх сорочки одягали бруслик —гранатового кольору, який вважався святковим, він зав’язувався на животі. Також носили голубого кольору з червоною вишивкою з рядами нашитих ґудзиків. Спереду бруслик мав петлі з вовняного шнурка, ззаду внизу мав три розтини і шви, обшиті білим шнурком. На бруслик одягали «гуньку» з білої вовни, завжди носили на плечах, зверху вона запиналася ланцюжком. Також на бруслик вдягали чугу — плащ темно-бронзового кольору до колін з оздобленим каптуром. Каптур був довгий, розшитий чорними нитками і обшитий білим шнурком. Чугу одівали тільки на плечі де рукава були зашиті.

На голову одягали чорний фетровий калап тобто капелюх, який називався венгерський. Одягали солом’яні капелюхи які були невеликі з підкоченими крисами і одягались на бік, вони оздоблювались шкіряним паском з страусиним пір’ям (чорним або червоним). На голову одягали суконні шапки, які були обшиті чорним баранячим хутром з вухами, які можна було опускати на вуха. Така шапка мала червоний кутас. На ногах носили керпці, це шкіряні ходаки або чоботи.

Жінки носили льняні сорочки,вишиті хрестиком на верху рукава та грудях. Вони були з манжетами, мали стійку або комірець, який вишивали або пришивали до нього широке мереживо.

Спідниці та фартухи носили традиційно вовняні або з перкалю темного кольору з нашитими на них поперечними трьома стрічками (жовті, червоні, білі та голубі). Іноді пришивали ще четверту стрічку або мережку, але завжди посередині була найширша стрічка. Традиційними спідницями були вовняні брудно-коричневого кольору широкі спідниці з нашитими чотирма червоними стрічками. Такі самі стрічки нашивали на фартух і на куплені хустки.

Поверх носили вишиті світло червоними вовняними нитками скручені з золотою ниткою або обшиті червоною тасьмою камізельки або сукні світло синього кольору. На голові носили хустку, а заміжні - очіпок. Взимку носили коротку гуньку. Зверху білий вишитий нитками і шкірою кожух, частіше без рукавів, довжиною нижче колін. На шию одягали пацьорки, що виглядали як комірчик. На ноги одягали шкіряні черевички

Молодші жінки вдома часто не носили хусток. Молоде волосся заплітали в косу та покривали простим невеликим оксамитовим очіпком, оздоблений мережкою. На свята носили складний головний убір білого кольору, який називався «фацелик».

Дівчата оплітали косу червоно-гранатовими або червоно-зеленими шерстяними нитками, які закінчувались кутасами.

Коментарів немає

Додати коментар

Добавляти коментарі можна буде після авторизації