Географічні особливості орнаментів " Подільська вишиванка"

Головною особливістю подільських вишитих сорочок є рукави та клинці. У подільській вишивці використовується кольорова мережка «шабак».

Традиційно у подільських орнаментах переважає один колір – чорний з невеликим вкрапленнями червоного, синього, жовтого або зеленого. Найпоширеніші одноколірні (чорні з червоним). Рідше – двох -трьох колірні вишиванки.

Основним у сорочці вважався «полик» (10-20 см.), який був тридільним. Полик це верх рукава, він розшивався широкою смугою, яка розташовувалась поперек рукава геометричним орнаментом, нагадувало вигляд мозаїки. Традиційна техніка подільської вишивки була «низь» (це рахунковий шов, що базується на техніці «голку вперед», виконується зі споду. Саме виконання шва з низу полотна сприяло його назві).

Чоловічі сорочки були більш подібні до теперішньої жіночої туніки і мали стоячий комірець. Обов’язково мали вузьку смужку.

Для південної частини Тернопільської області притаманна вишивка вовняними нитками зі щільними стібками: окремі елементи обводились кольоровими нитками, що забезпечувало рельєфність та колірний ефект. Таку вишивку була вздовж усього рукава скошеними смугами.

Техніка вишивання Вінницької області має величезне різномаїття: вишивка штапівкою, настилання, низь, вирізування, зерновий вивід, різноманітні види кольорових, білих та чорних мережок. Разом з основними швами застосовуються допоміжні – вишивка штапівкою, уперед голкою та контурні шви якими поєднують окремі елементи.

Вишивка південних областей України має багато спільного з вишивкою центральних районів, але її орнаменти повністю своєрідні, виконуються хрестиком або напівхрестиком.