Старий Новий Рік це свято, що вкорінилося в традиціях українського народу. Щороку кожна сім’я збирається за святковим столом, щоб ще раз привітати один одного з настанням нового року. Як й інші українські свята Старий Новий Рік має свої традиції та обряди. 

Історія святкування Старого Нового Року

Старий Новий Рік це подія, яку святкували раніше за юліанським календарем, за, так званим, старим стилем. Як і сьогодні, свято припадало на ніч з 31 грудня на 1 січня. У 1918 році відбулося створення нового літочислення, а саме свято змістилося вперед з 13 січня на 14 січня (за новим стилем). 

Точною датою переходу на новий стиль літочислення відбулося 14 лютого 1918 року. Саме в цей час в укранців з’явилося доволі незвичайне свято, яке всі ми звемо Старий Новий Рік. Це свято ніколи не відзначалося масштабністю, але цей день перестав бути звичайним для нашого народу. Коли Старий Новий Рік стукає у двері, українські родини збираються за сімейною святковою вечерею, обмінюються подарунками та насолоджуються затишком родинної атмосфери.

Вважається, що Старий Новий Рік святкують лише пострадянські країни, але насправді це свято торкнулося й ще ряду держав. Наприклад у Швейцарії є окремі регіони, які святкують Новий Рік за старим стилем. У Чорногорії, Сербії та Північній Македонії присутні навіть свої  традиції та обряди, коли святкують Старий Новий Рік.  

Традиції та обряди Старого Нового Року

На Щедрий вечір 13 січня родина традиційно збиралася разом за сімейною вечерею. Одяг кожного з членів родини мав бути чистим та охайним, часто для святкування вибирали саме вишиванки, рясно оздоблені орнаментами та візерунками. 

13 січня є ще й днем пам’яті преподобної Меланії (Маланки, Меланки), а 14 січня - свято святого Василя. За віруваннями та легендами, вони, змінюючи один одного, зустрілися та одружилися. Таке двоїсте свято вплинуло на традиції на Старий Новий Рік. 

На Меланки готувалася смачна вечеря, обов’язковим вважається приготування куті, що мала назву “щедра”. Виготовляли її з пшениці або рису, рясно заправляючи узваром з медом. До куті також додавали горіхи, родзинки, сушені фрукти та ягоди. Святковий стіл українця вражав й своєю розкішністю: окрім 12 пісних страв можна було побачити запечені ковбаси, підчеревину, завиванці з м’ясом та інші страви, якими частували гостей. 

Традиції Старого Нового Року включали й процес маланкування для дівчат 13 січня. Маланкування включало в себе співання колядок, розвага гостей приповідками. В цей день і аж до Водохреща ходять вертепи, водять козу та показують вистави. Учасники вертепу обов’язково мали бути одягнені в українську вишиванку, які підкреслювала святковий образ. 

Ранок 14 січня зазвичай починався з засівання. В цьому процесі брали участь лише хлопці, що спочатку засівали в своїй хаті, а потім йшли до сусідів. Обсіваючи українську хату збіжжям, вони бажали господарю і його сім’ї щедрого врожаю, достатку та здоров’я впродовж нового року. 

Традиції на Старий Новий Рік крім вертепів та щедрування включали й свої власні звичаї. 14 січня, хлопці, що отримали гарбуза під час сватання, могли засилати сватів повторно. Хорошею прикметою вважалося свататися на Щедрий Вечір, українці вірили, що в такому випадку, молода родина матиме щедре та радісне життя. 

Прикмети та повір’я, пов’язані зі святом

Народні прикмети на Старий Новий Рік мали велике значення для наших предків. Вони віщували погоду на майбутній рік, врожай або достаток. Найбільш популярними прикметами на Старий Новий Рік вважалися наступні: 

  • сніг 14 січня (на Василя) - буде врожай весь рік;

  • відлига на Старий Новий Рік - літом буде дощити;

  • туман на Василя - до щедрого врожаю в коморі;

  • іній на деревах під час святкування -  рік обіцяє бути медовим;

  • хуртовина на Маланку - до рясного врожаю ягід.

Крім погодних прикмет, існували й ряд інших. Наприклад на Старий Новий Рік ніколи не можна було позичати гроші, щоб не потребувати їх в майбутньому році. 

Чудовою прикметою вважалося одягати на свято все нове, це віщували носіння лише нового в новому році. Першим у дім на Старий Новий рік мав зайти чоловік, якщо першою заходила жінка - то це вважалося поганою прикметою. 

Згідно повір’я, поганою прикметою було рахувати гроші, бо це могло призвести до бідності, а також не можна було вимовляти або згадувати число “тринадцять”. 

Народні прикмети на Старий Новий Рік включали й те, щоб привернути достаток в дім, на підвіконня ставили тарілку з водою, в яку насипали різні монети. Важливим було, щоб у воді відбивалася природа на небо. Такою водою на ранок вмивалися дівчата, щоб примножити красу та молодість. 

Як святкують Старий Новий Рік в Україні та світі

В Україні існує безліч традицій Старого Нового Року. Святкування передбачає смачну вечерю з кутею та безліччю інших страв. Прикмети та вірування відіграють особливу роль на носять сакральних зміст, передаючись з покоління в покоління. 

Святкування відбувається й в інших пострадянських країнах, де також існують свої прикмети та повір’я. Цікавим є те, що свято Старого Нового Року торкнулося й таких країн, як Сербія, Македонія, Косово, Чорногорія, Боснія та Герцеговина. Можна сказати, що ці країни святкують так само активно, як й Україна. 

У Вельсі є свій аналог Старого Нового Року - фестиваль Хен Галан. Він символізує початок нового року за юліанським календарем. В цей день діти ходять по домівках та отримують подарунки. 

У Швейцарії це свято носить назву “старий день Святого Сильвестра”. Святкують його здебільшого німецькомовне населення швейцарських кантонів. Цей день є своєрідним неприйняттям населення переходу на григоріанський календар в процесі Реформації. 

Цікаві факти про Старий Новий Рік

Серед цікавих відомостей про Старий Новий Рік можна навести наступні: 

  • В цей свято обов’язково потрібно було приготувати кашу, а коли вона зварилася подивитися чи вийшла повна кастрюля. Каша не повинна була втекти, якщо ж таке сталося, то все хороше також втече з дому. 

  • Свинина вважається головним частуванням, а ось рибу та птицю зазвичай не готували, побоюючись, що щастя та легкість втечуть з дому. 

  • Однією з прикмет на Старий Новий Рік була й необхідність струсити гілки плодових дерев вранці 14 січня. Згідно вірувань це мало захистити плоди від шкоди комах.  

  • Нещодавно в Україні з’явилася традиція ворожіння за допомогою їжі. Господиня готує “страву з сюрпризом”, найчастіше для цього використовується вареники, та  кладе в неї гудзик, монету або обручку. Якщо ви знайшли гудзик - це до нового одягу, монету - до грошей, обручка - до заміжжя. 

Старий Новий Рік є особливим святом для українців, що носить сакральний зміст, має безліч прикмет та традицій, які ми унаслідували від наших пращурів.