Вишиті сорочки це те, без чого неможливо уявити культуру українського народу, а також його традиції та побут. Вишиванка оберіг по сьогоднішній день має сакральне значення, а її краса та різноманіття орнаменту заворожує з першого погляду.

ПОХОДЖЕННЯ ВИШИВАНКИ-ОБЕРЕГУ

Вишивка оберіг бере свій початок за часів скіфів, що проживали на території України ще до нашої ери. Під час розкопок місць їх поселення було знайдено вишиті сорочки та інші елементи культурної спадщини.

Однак скіфські поселення - це далеко не єдині докази того, що вишиванка, як символ оберегу, існувала з давніх давен. Наприклад поблизу села Мізин (Чернігівщина) дослідники знайшли залишки рясно та унікально розшитих сорочок. Вважається, що ця вишиванка є однією з найстаріших зразків цього одягу. Вишиванка оберіг була знайдена й поблизу сучасної Миколаївщини під час розкопок могили знатної сарматки. На місці розкопок було знайдено вовняний одяг з вишивкою. Важливо зазначити, що така знахідка підтверджує факт того, що вишита сорочка була символом оберегу та відігравала велике значення для наших пращурів. Сорочки з вишивкою оберегом було знайдено й на території сучасної Києво-Печерської Лаври. Деякі з них було вишито Марією-Магдалиною Мазепиною - матір’ю відомого гетьмана.

За часів Київської Русі також існувала традиція носити українську вишиванку як оберіг. Вона могла бути натільним або верхнім одягом та виготовлялася з полотна або сукна. В залежності від області тогочасної України вишиті сорочки могли мати різний крій та орнамент. Крім того, вишита сорочка як оберіг могла бути святковою або повсякденною, що також впливало на характер вишивки та її елементи.

У XVIII столітті вишиванки носили лише люди знатного роду, однак вже в XIX столітті наступив переломний момент в історії вишитої сорочки. В цей час з’явилися вишивальниці - майстрині, що робили вишиванку оберіг. В них можна було замовити цей сакральний та традиційний одяг для всієї сім’ї.

Так, поступово, вишиванка стала невід’ємною частиною культури українського народу, беручи свій початок ще з давніх часів.

ОСНОВНІ СИМВОЛИ ВИШИВАНКИ ОБЕРЕГУ

Предки українського народу щиро вірили в те, що вишиванка є потужним оберегом від злого духу, хвороб та бід. Такі вірування дійшли й до наших часів. Народ України вірив, що зображення певних елементів та символів приносить щастя та захищає від злої долі та різних неприємностей.

Наприклад, для малюків, у яких ріжуться зуби - вишивка оберіг зазвичай містила зображення білок, для жінок, що не могли завагітніти - зображували знаки Лелі й Лади, для вагітних та породіль - вишиті сорочки були оздоблені орнаментом рожаниці та родового дерева, а для захисту чоловічого здоров’я та мужності - використовувалося зображення цвіту папороті.

Існують й інші орнаменти та елементи для створення вишиванки як оберегу:

коло прикрашене хрестиком всередині або шестигранник - це є Громовик, він захищає від грози та є одним з найбільш потужних оберегів для чоловіків-воїнів;
перекреслений хрест - є знаком Сонця, що захищає від злого духу;
червона спіраль - елемент української вишиванки як оберегу, що захищає від недоброї сили, зміцнює зв’язок з предками та підсилює інтуїцію;
“вужики” або “барані ріжки” - символ достатку, тому найчастіше такі символи можна зустріти в людей, що бажають якнайшвидше щось придбати та досягти матеріального благополуччя;
гребінь півня - відлякував нічні жахіття;
трикутник з цяткою зверху - таку вишиванку оберіг носили старійшини та старости, вона символізує дипломатію та врівноважену вдачу.

Вишита сорочка як оберіг - це чудова традиція українського народу, яка збереглася й дотепер. Вишиті сорочки надають сил, натхнення, мають потужну енергетику та захищають від злого духу та невдач.

ТРАДИЦІЇ ВИШИВАННЯ ВИШИТОЇ СОРОЧКИ ЯК ОБЕРЕГУ

Створення вишиванки як оберегу вимагає дотримання певних правил створення орнаменту. Взагалі до цього процесу відносилися дуже серйозно, адже від цього залежав не лише зовнішній вигляд сорочки, а й її оберегові властивості.

Найголовнішими традиціями вважалися:

Відсутність вузлів - вишиванка повинна була оздоблюватися без використання вузлів.
Нитка не повинна рватися чи перекручуватися - якщо ж таке стається, тоді краще повністю розпустити візерунок та почати його створення заново.
Один вид тканини - вишиванка оберіг завжди шиється виключно з однієї тканини, поєднання різних типів тканин недопустиме.
Сорочки для вагітних, породіль та матерів - шиються виключно в жіночі дні.
Жіночі сорочки - створювалися лише в середу, п’ятницю та суботу, коли на небі можна спостерігати повний місяць. Повня символізувала вагітність та жіноче здоров’я.
Вишивка створена чорною вовною - ідеальний варіант для людини, що зіштовхнулася зі злом, людською підступністю та вроком.
Чоловічі сорочки-обереги - шилися виключно в четвер, а кінці ниток зв’язували вузликом для того, щоб зла сила не могла причаїтися у візерунку.

Існує безліч різних традицій створення вишивок оберегів, всі вони відіграють величезну роль для предків українського народу.

ВИШИВАНКА-ОБЕРІГ В СУЧАСНОМУ ЖИТТІ ТА КУЛЬТУРІ

Народ України продовжує вірити у вишиванку, як символ оберегу від злого духу, проклять, нещасть тощо. Українці пронесли цю традицію крізь роки та століття. Вишиванка як оберіг й дотепер є невід’ємною частиною української культури. Ми надягаємо її на свята, на важливі події, для захисту в складні моменти життя.

Сучасні реалії українського народу ще більше спонукають дотримання традицій та культурної спадщини наших пращурів. За останні роки в Україні з’явилося чимало сучасних брендів українського одягу. Щоправда крім вишитих сорочок можна побачити й інші елементи одягу: комбінезони, сукні, піджаки, брюки та спідниці.

Традиції вишивання одягу стрімко розвиваються в Україні, але при цьому не втрачають той первозданний сакральний зміст.