Вишиванка для українського народу завжди була не просто одягом, а символом любові до України, вірності традиціям та зв’язку з попередніми поколіннями.

Традиційно вишиванки різних областей України відрізняються за фасоном, кольором та орнаментом. Сьогодні поговоримо про те як з’явилася вишиванка Київщини та які в неї особливості.

ІСТОРІЯ ВИШИВАНКИ КИЇВЩИНИ

Вишиті сорочки існували ще з давніх давен, перші ознаки такого одягу було знайдено під час розкопок скіфських поселень. Знайти вишиту сорочку можна й на фресках Софійського Собору. Чітко сказати коли саме з’явилася вишиванка київської області або інших регіонів України неможливо, поки це залишається загадкою для українців.

ПОХОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ ВИШИВКИ

Приблизно у 10-12 сторіччі вишиванка набуває досконалості, нових фасонів, кольорів та орнаментів. Чоловічі сорочки оздоблювали лише біля комірця, натомість жіночу або дівочу вишиванку Київщини рясно оздоблювали. Візерунки наносилися на рукава, біля ворота, спідницю тощо. Незабаром з’явилася й традиція вишивати орнамент золотими або срібними нитками, що демонструвало суспільству заможність людини. Такий колір ниток нерідко використовували й священнослужителі та українці знатного роду.

Разом з розвиток культури вишивання сорочок з’явилося й чимало традицій, тепер колір та вид орнаменту несе в собі цілу історію. Звичайні українці робили орнамент на вишиванках Київщини, використовуючи нитки чорного та червоного кольору. Тканини самої вишиванки зазвичай була білого кольору.

Червоний колір - наш народ вірив, що цей колір наповнює енергією, він був символом любові, сонця та життя. Тому не дивно, що червоний - це один з найпопулярніших кольорів, який використовується для створення візерунків на сорочках.
Чорний колір - відігравав особливу роль для наших предків, адже завжди вважався символом української землі та її плодовитості. В сучасному світі важко таке уявити, однак єдиною годувальницею наших пращурів у ті часи була родюча земля України.

Набуття кольорами сакрального змісту далеко не єдина традиція, крім цього з’явилось чимало вірувань, які стосувалися вишиванки київської області. Наприклад наші предки вірили, що якщо одягнути немовля в вишиванку, зроблену з батьківської - то вона буде щасливою. Для хлопчиків першу вишиванку робили з рукава батькової сорочки, а для дівчинки - з маминої.

ВИДАТНІ МАЙСТРИ ТА ЇХНІ РОБОТИ

Першою історичною постаттю, що зробила зі створення вишиванок справжнє мистецтво була Ганна, сестра тогочасного Київського князя Володимира Мономаха.

Цікавим є той факт, що там князь дуже підтримував зацікавленість українського народу у створенні київської вишиванки. В 11 столітті Ганна створила першу в Україні школу для майстринь вишивки при монастирі.

За весь час існування вишиванок наша історія знає чимало дійсно талановитих майстринь, які вкладали душу в створення цього сакрального одягу. Прикладом такої особи є Надія Вакуленко, яка закінчила Решетилівське училище та здобула звання Заслуженого майстра народної творчості України у 2006, а вже в 2018 ця талановита майстриня стала директором Всеукраїнського центру вишивки та килимарства.

ТЕХНІКИ ВИШИВАННЯ КИЇВСЬКОЇ ВИШИВАНКИ

Головною особливістю вишиванки Київщини був її вільний крій та фасон. Ці сорочки мали широкий поділ, пишні рукава та комірець-стійку. Низ такої вишиванки прикрашали спеціальним орнаментом - зубцями.

ТРАДИЦІЙНІ ТЕХНІКИ

Вишиванки найчастіше шилися з лляної, бавовняної або конопляної тканини. Щоправда бавовна стала широко використовуватися лише на початку 20-го століття, до тих пір дана тканина була занадто дорогою. Київська вишивка виконувалася в багатьох техніках, найпопулярнішими серед яких були:

вирізування;
лиштва;
настилування;
зерновий вивід;
набирування;
верхоплут;
штапівка;
коса гладь.

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА ІННОВАЦІЇ

Сучасні дизайнери по сьогоднішній день продовжують справу наших предків. На полицях магазинів можна знайти безліч різних вишитих сорочок. Дотепер найбільше цінуються вишиванки на Київщині, що були оздоблені візерунками вручну. Такий одяг коштує великих грошей, але й несе в собі дух українського народу та його культуру у первозданному вигляді.

Під час створення київської вишивки використовують й машинних підхід, тобто візерунок робиться за допомогою спеціально запрограмованого обладнання. Ще одним підходом є нанесення принту, що імітує орнамент вишитої сорочки.

Крім сорочок тепер можна побачити й вишиті сукні, жакети, пальта, піджаки та багато інших елементів гардеробу.

КОЛЬОРИ ТА МОТИВИ ВИШИВАНКИ КИЇВЩИНИ

Чоловічі сорочки на Київщині мали доволі стриманий дизайн. Низький комірець, широкі рукава на манжеті та застіжки біля шиї - це ті елементи, які були притаманні чоловічим сорочкам того часу. Київська вишивка наносилася на кінці рукавів та комір вишиванки. Для створення візерунку використовувалися червоні та чорні нитки.

Жіноча вишиванка Київщини містила унікальні орнаменти виконані синіми та червоними бавовняними нитками. Такі жіночі сорочки мали широкі рукава, призібрані біля плечей.

Літні люди на Київщині зазвичай носили мінімалістичні вишиванки з сіро-блакитним орнаментом.

Окрім традиційний технік, київська вишиванка вирізнялася простим орнаментом, який був виконаний у вигляді геометричних фігур, що нагадували листя та квіти. Основними фігурами були ромби, зірки та квадрати, з яких майстрині складали необхідний малюнок.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ КИЇВСЬКОЇ ВИШИВАНКИ

Справжня вишиванка Київщини виготовлялася з домотканого полотна. У стародавні часи українські майстрині використовували лляну тканину з додаванням конопель. Поговорюють, що на створення однієї вишиванки йшло приблизно 7 кілометрів ниток.

Бавовна на той час була елементом розкоші, адже мала високу ціну та привозилася до Київщини зі Сходу. Бавовняні нитки використовували для пошиття сорочок заможних людей або осіб знатного роду.

Трохи згодом бавовна стала доступна майже кожній українській родині через опанування технології її фабричного виробництва. З тих пір київська вишиванка все частіше шилася з бавовняної тканини, до речі, така традиція збереглася й по сьогоднішній день.

КУЛЬТУРНЕ ЗНАЧЕННЯ ВИШИВАНКИ КИЇВЩИНИ

Вишиванка Київщини або будь-якого іншого регіону України є культурною спадщиною українського народу. Це традиція та вірування, які ми пронесли крізь століття. Для нас цей елемент одягу має сакральний зміст, така сорочка є оберегом від нечистої сили, символом приналежності до українського роду. А орнамент, колір та фасон цього витвору мистецтва може розказати вам цілу історію.